Сердечно приветствую Клиническое Общество,
уверенъ в его блестящемъ будущемъ.
Горячо верю въ громадное значеніе научныхъ
студенческихъ обществъ.

Основатель Клиническаго Общества, приватъ-доцентъ А.А. Кисель, 1912 годъ.

 

СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КЛІНІЧНОГО ТОВАРИСТВА СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА
(1881-1918 рр.)

Прообразом створення Клінічного товариства студентів-медиків Імператорського університету Св. Володимира було Товариство київських лікарів – перше медичне товариство в Україні, створене 1840 року. Діяльність Київського товариства лікарів полягала в обговоренні доповідей з досягнень тогочасної медицини, повідомлень про цікаві випадки з клінічної практики, іноді з демонстрацією хворих. Головами Київського товариства лікарів були професори медичного факультету С.П. Алфєр’єв, Н.А. Хржонщевський, Г.М. Мінх, В.П. Образцов, Ф.Г. Яновський, які внесли значний вклад в розвиток Студентського наукового товариства.

Безпосередньому створенню Клінічного товариства студентів-медиків передували регулярні наукові зустрічі на медичному факультеті, які в поза навчальний час влаштовував професор Фрідріх Фрідріхович Мерінг, завідувач факультетської терапевтичної клініки. Професор Мерінг вважав за корисне збирати студентів та обмінюватися думками з приводу клінічного розгляду історій хвороб пацієнтів. Проте, за браком часу обговорювались історії хвороб лише померлих пацієнтів, а решта залишались без уваги, внаслідок чого частина студентів була невдоволеною. Тут варто звернути увагу на ще один факт, а саме: на особливість тогочасного стилю викладання. Переважна більшість професорів на своїх лекціях не займалилися докладним викладанням окремих академічних питань, а ставили перед слухачами проблему, стимулювали самостійну роботу з подальшого розгляду теми. У зв’язку з малозабезпеченістю деяких студентів, відсутністю можливостей придбати підручники або відсутністю останніх взагалі, студенти вимушені були шукати іншого способу задоволення своїх академічних знань. Саме тому великою популярністю користувались зустрічі поза навчального часу, на кшталт таких, які влаштовував професор Мерінг. О.А. Кисіль, пізніше написав з цього приводу в своєму щоденнику: «… не останнє місце належить тому, що студентство в масі своїй з труднощами могло слухати клінічні лекції, внаслідок поганої попередньої підготовки, особливо з природничих наук».

Таким чином, серед студентів четвертого курсу медичного факультету виникає думка заснувати медичне товариство, в якому б можна було спільними зусиллями студентів і професорів обговорювати історії хвороби, з’ясовувати для себе найбільш незрозумілі питання. Так народжується ідея створення Клінічного товариства студентів-медиків Імператорського університету Св. Володимира.

Невідомо чому, але розробку першого положення та всю ініціативу з створення Товариства студенти четвертого курсу доручають третьокурснику Олександру Киселю. О.А. Кисіль згуртовує навколо себе одинадцять однодумців, які спільно розробляють положення Товариства та віддають його на розгляд товаришам з четвертого курсу.

Перший Статут ( Уставъ ) Клінічного товариства студентів-медиків повністю відповідав запитам студентів:

  1. Цьль общества: спеціальное самообразованіе, главнымъ образомъ обсужденіе исторій бользни.
  2. Собранія: устраиваются научныя и распорядительныя. Распорядительныя дьйствительны при наличности половины числа членовъ. Для измьненія устава необходимо присутствіе двухъ третей. На научныхъ засьданияхъ могутъ быть и посторонние.
  3. Составъ Общества: Въ составъ Общества входятъ студенты 4-го и 5-го курсовъ. Кандидатъ предлагается и баллотируется.
  4. Совьтъ Общества состоитъ изъ трехъ лицъ: предсьдателя, товарища его и секретаря. Избираются они закрытой баллотировкой на одинъ семестръ. Для повьрки дьйствия Совьта Общества избирается ревизіонная комиссія; въ нее члены Совьта не могутъ входить.

В такому вигляд і, з невеликими поправками і доповненнями, положення про Клінічне товариство студентів-медиків було прийнято зібранням студентів четвертого курсу 26 жовтня 1881 року.

Першим головою товариства було обрано третьокурсника О.А. Киселя.

За тиждень, 3 листопада 1881 року відбулось перше засідання, де студентом Глядиковським була прочитана перша історія хвороби « Icterus catharralis».

Необхідно зазначити, що в перший рік свого існування було проведено тридцять три засідання, з періодичністю один раз на два тижні. Це переконливо свідчить на користь невипадковості створення Товариства та досягнення ним своєї мети. На цих тридцяти трьох засіданнях було прочитано чотирнадцять історій хвороб, отже, обговорення кожної історії розтягувалось щонайменше на два засідання.

Іноді питання, відповіді на які члени Товариства не знаходили під час засідання, виносились на обговорення окремо та доручались окремому доповідачу. Серед них, наприклад, такі:

  1. Від чого залежить іржавий колір харкотиння у хворих на пневмонію?
  2. Чому, не дивлячись на велику кількість пацієнтів з хворим кишківником, жовтуха зустрічається порівняно рідко?

За цими та іншими питаннями збиралась література, доповіді зачитувались на зібраннях. На засіданнях також демонструвались органи померлих хворих.

Окрім виконання своїх прямих завдань – читання наукових доповідей та рефератів, з першого року свого заснування Товариство створило власну бібліотеку, чим привабила до себе ще більшу кількість членів.

В перший рік існування бібліотеки було зібрано 137 томів книг з 130 назв. Книги до Товариства надходили з кількох джерел: як пожертва від професорів, від лікарів та студентів. Коштів на придбання книг в перший рік не було.

З невеликими перервами Товариство проводило свої засідання двічі на місяць аж до 1917 року, коли в Росії настали революційні події.

«КЛІНІЧНЕ ТОВАРИСТВО СТУДЕНТІВ МЕДИКІВ ТА МЕДИЧОК МІСТА КИЄВА»
та «УКРАЇНСЬКЕ СТУДЕНТСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО В КИЄВІ»
(1918-1922 рр.)

Криза діяльності Товариства 1917 року змінилась деяким оживленням навесні 1918 року. За перше півріччя 1918 року відбулось чотири засідання на кожному з яких були прочитані доповіді:

  • «Природній рух населення м. Києва за період 1885-1914рр.» – студент Баткис;
  • «Біологія та медицина» – професор Воскобонійков;
  • «Функціональна діагностика хворої печінки» – приват-доцент В.М. Михайлов;
  • «Про рецидиви при черевному тифі» – студент Коладизнер.

В цьому ж році в Товаристві відбувається ще одна цікава подія. Утворення в Києві в 1916 році Жіночого медичного інституту, де здійснювалась фахова лікарська підготовка дівчат, природно призвів до бажання останніх отримати членство в Товаристві, що і було дозволено на одному з засідань. В протоколі Товариства за 1918 рік записано: «В цьому році здійснилась давня мрія членів Товариства – як повноправні члени до лав Товариства вступили товариші медички». У зв’язку з цим, Правління Товариства змінює статут, в якому звучить нова назва – «Клінічне товариство студентів медиків і медичок міста Києва». Історія не зберегла ім’я першої дівчини, що вступила в Товариство, проте з цього часу дівчата стають невід’ємною його частиною.

1918 року факультетську терапевтичну клініку залишає професор В.П. Образцов. Студенти, члени Клінічного товариства, щиро жалкують про рішення професора припинити викладання та, на знак пошани, обирають Василя Парменовича почесним членом Товариства.

В цей час діяльність Товариства активно підтримує ще один знаний терапевт, завідувач кафедри госпітальної терапії, професор Феофіл Гаврилович Яновський, якого члени Товариства обирають пожиттєвим почесним головою.

ДІЯЛЬНІСТЬ СНТ У ПЕРІОД СРСР
(1921-1991 рр.)

З початком 20-х років ХХ століття вітчизняні наукові товариства студентів-медиків вступають в новий етап розвитку – радянський. В розвитку студентського наукового руху вищої медичної школи СРСР виділяють кілька періодів:

  • спонтанний, переважно внутрішньокафедральний спосіб організації роботи студентів (20-40-ві роки ХХ століття);
  • побудова роботи наукових студентських товариств за централізованим типом, з виокремленням відділень суспільних наук, медико-біологічних, клінічних, гігієнічних та стоматологічних (50-60-ті роки ХХ століття);
  • введення єдиної координаційної системи діяльності наукових товариств (70-90-ті роки ХХ століття).

З 1922 року товариство отримує більш звичну сьогодні назву — “Студентське наукове товариство Київського медичного інституту” (СНТ). В ті роки товариство об’єднувало понад 250 студентів, які працювали в трьох секціях: Біологія та теоретична медицина, Клінічна та Соціальна медицина. В 1936 році відбулася перша загальноінститутська конференція СНТ, на якій було представлено 20 доповідей. З 1946 року загальноінституські наукові конференції стають щорічними, щоразу збільшується кількість учасників та поданих наукових доповідей. З часом щорічні конференції товариства набувають статусу міжнародних. В них приймають участь студенти з країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

В 1970 році СНТ отримало ім’я свого засновника — видатного педіатра Олександра Андрійовича Киселя.

СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ СНТ
(з 1991 р.)

Після проголошення Незалежності України діяльність СНТ, як будь-якої громадської організації, здійснюється на демократичних засадах.

З 1993 року в Національному медичному університеті видається «Український науково-медичний молодіжний журнал», атестований ДАК, в якому члени СНТ мають змогу друкувати власні наукові статті.

29 жовтня 2009 року Вченою радою НМУ було затверджено “Положення про Студентське наукове товариство імені О.А. Киселя Національного медичного університету імені О.О. Богомольця”, що відповідає вимогам часу.